КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА – САДОК) № 302»

Для формування у дітей елементарних уявлень про свої права і свободи , розвитку поваги і терпимості до інших людей і їх прав, ми намагаємось не лише давати знання, а й створювати умови для їх практичного застосування.

У нашому закладі при організації педагогічного процесу з правового виховання визначено наступні напрями роботи вихователів:

• Аналіз взаємин дітей з однолітками , в сім'ї , з дорослими та виявлення проблем.
• Правове виховання і освіта дошкільників .
• Підвищення рівня правової культури батьків.

Завдання, які ми ставимо:

• створення умов для розвитку у дітей позитивного самовідчуття;.
• розвиток соціальних навичок , комунікативної компетентності дитини;
• виховання поваги і терпимості , незалежно від походження , расової та національної приналежності , мови, статі , віку , особистої своєрідності ( в тому числі, зовнішнього вигляду і фізичних вад);
• сприяння формуванню почуття власної гідності , усвідомлення своїх прав і свобод, почуття відповідальності за іншу людину , за розпочату справу , за дане слово;
• виховання поваги до гідності та особистих прав іншої людини;
• роз'яснення суспільних норм і правил поведінки;
• ознайомлення дітей з основними документами щодо захисту прав людини відповідно віку.

Форми роботи з дітьми :

-спільна діяльність вихователя і дітей;

-самостійна діяльність дітей.

Спільна діяльність включає :

• Знайомство з правами людини.
• Бесіди на етичні теми.
• Сюжетно- рольові ігри , інсценування , дидактичні ігри .
• Фізкультурно- оздоровча діяльність .
• Образотворча , трудова діяльність .
• Ігри та вправи на розвиток емоційної сфери , комунікативних умінь і навичок.
• Проблемно -пошукова діяльність (дозвіл різних ситуацій ).
• Продуктивна діяльність.

Самостійна діяльність дітей включає :

• Роботу з літературою.
• Створення проблемних ситуацій , завдання для самостійних спостережень .
• Різні види ігор .
• Продуктивні види діяльності .
• Рухову активність.

Пізнавальні завдання:

формувати у дошкільників:

• розуміння цінності людської особистості, цінності життя і здоров'я людей;
• уявлення про нашу державу, її закони, права та обов’язки людей, правила і норми їхнього співжиття в соціумі;
• правову свідомість, уміння діяти відповідно до закону;
• повагу до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість; утверджувати гуманістичну мораль;
• адекватну самооцінку як регулятор її моральної поведінки, що становить основу таких почуттів, як обов’язок, відповідальність, сором, провина, совість;
• усвідомлення своєї залежності від представників старшого покоління;
• розуміння обов’язків щодо молодших, уважно й турботливо ставитися до них, опікувати їх, допомагати їм, виявляти правдивість, чесність у стосунках із молодшими, справедливість в оцінці їхньої поведінки;
• навички безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих, уміння швидко звертатися по допомогу у критичній ситуації.

Розвивальні завдання:
розвивати у дітей:

• критичне, логічне мислення, вдумливість;
• вміння оцінювати ситуації морально-правового змісту;
• вміння запобігати виникненню конфліктів, долати їх;
• висловлювати та відстоювати свою точку зору; аналізувати власну позицію та враховувати думку інших;
• почуття відповідальності за свої дії;
• вміння співвідносити свої домагання з можливостями; орієнтуватися в своїх чеснотах і вадах;
• вміння захищати молодших від несправедливості, грубощів, зухвальства;
• відчуття захисту, підтримки, життєвої опори, які дають батьки, бережливо і вдячно цим користуватися.

Виховні завдання:
виховувати у дошкільників:

• пошану до законів України;
• уміння дотримуватися правових обов’язків та користуватися своїми правами;
• почуття гордості за себе, за свою індивідуальність, гідність, впевненість у своїх можливостях;
• шанобливе ставлення до рідних, знайомих, відчувати межу припустимої поведінки;
• почуття приязні, щирості, жалю, відповідальності, безкорисливості, вдячності, любові у взаєминах з іншими;
• почуття відповідальності за доручену справу, результат якої важливий для навколишніх;
• готовність радіти успіху ровесника, розділяти його засмучення, допомагати в разі необхідності;
• негативне ставлення до будь-яких форм насильства;
• бажання виконувати правила співжиття у сім'ї; розрізняти обов’язки і поважати права кожного члена сім'ї, сумлінно виконувати власні обов’язки.

Враховуючи вікові особливості дошкільників з дітьми необхідно спілкуватись зрозумілою для них мовою та виходити з таких принципів:

• зв’язку правового виховання з практичними життєвими ситуаціями;
• зміст інформації повинен відповідати віковому рівню життєвого досвіду, світогляду, особливостям психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, сприймання);
• поєднання колективного та індивідуального підходів;
• єдності правового і морального виховання;
• логічної послідовності правового виховання: від одержання знань про норми, до засвоєння їх на практиці, і надалі до формування усвідомленої установки щодо необхідності дотримання їх кожною людиною;
• пріоритету ігрових методів правового навчання та виховання з метою активізації інтересу до засвоєння норм проживання у суспільстві;
• інтеграція різних видів дитячої діяльності;
• цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу та художніх творів;
• поступове підведення дітей до самостійних висновків та узагальнень.

З формуванням у дітей уявлень про добро і зло, права й обов’язки, правду і неправду, чесність, честь тісно пов’язані відповідні моральні почуття. Протягом дошкільного дитинства розвиваються такі внутрішні моральні якості:

• почуття власної гідності. Дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;
• почуття сорому, що проявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини – спочатку під впливом зауважень дорослого («Як тобі не соромно!»), а в старшому дошкільному віці воно поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким («Погано чинити не слід не тому, що покарають, а тому, що соромно»). Дитині також соромно, коли принижують її гідність. Щоб уникнути сорому, докорів дорослих, вона може утриматися від учинків, які викликатимуть осуд;
• почуття обов'язку, що проявляється у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке 3–4-річна дитина відчуває при схваленні дорослим її поведінки, до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення (у 5–6 років). Як стверджують дослідники, у 6–7-літніх дітей почуття обов'язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко, стає стійким. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці.

Як відомо, права не існують без обов’язків. Діалектичний взаємозв'язок прав і обов’язків – головна суть виховання правосвідомості. Що ж таке обов’язок у дитячому розумінні? Обов’язок – це те, що діти повинні робити, щоб бути корисним собі та навколишнім. Дітям необхідно дати поняття про такі обов’язки:

• дотримуватися правил поведінки в дошкільному закладі, в родині, у громадських місцях;
• слухатися батьків, любити й шанувати всіх членів сім'ї;
• не ображати молодших і допомагати старшим;
• шанувати державні символи України;
• берегти й охороняти природу;
• старанно вчитися;
• дотримуватися правил безпеки життя;
• дбати про власне здоров'я, дотримуватися правил особистої гігієни, не користуватися забороненими предметами;
• підтримувати порядок у своїй кімнаті.